- колінеарний
- астр.; матем. коллинеа́рный
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
колінеарний — прикметник … Орфографічний словник української мови
колінеарний — а, е, мат. Який має спільну пряму; який лежить на одній прямій. || Рівнобіжний. •• Колінеа/рні ве/ктори вектори, які лежать на одній прямій або на паралельних прямих … Український тлумачний словник
колінеарність — ності, ж., мат. Властивість за знач. колінеарний. •• Колінеа/рність генети/чного ко/ду біол. відповідність між послідовністю кодуючих триплетів ДНК та послідовністю амінокислот у поліпептидному ланцюгу … Український тлумачний словник